Поет, письменник, художник. Народився у місті Бровари на Київщині. Автор поетичної збірки «Після осені» і роману «Ковчег залишає пристань». Служив у піхоті 72 ОМБр (2023–2024 рр), був поранений. Нагороджений бригадною відзнакою «За оборону Вугледара». Переможець конкурсу військової поезії пам’яті Гліба Бабіча та конкурсу військової прози пам’яті Василя Паламарчука. Вірші перекладені англійською, французькою, німецькою, хорватською, литовською і грецькою мовами.
“Колись я вирішив, що більше не писатиму віршів. Але на війні стало очевидним, що деякі стани, досвіди й сенси можна описати лише в поетичній формі. І що інколи творчість — єдиний спосіб зберегти себе серед болю, відчаю, втрат.
Більшість текстів цієї збірки написані на одній з піхотних позицій поблизу міста Вугледар. Тоді ж я начитав деякі з них на відео (ви можете переглянути їх за QR-кодами).
Пізніше, вже у Краматорську, за допомогою пензля, чорної ручки і банки розчинної волонтерської кави, з’явилися й ілюстрації до книги. Така техніка видалася мені символічною, адже їхній колір нагадує легендарну донецьку глину і пахне спогадами про моменти затишшя, коли замерзлими пальцями стискаєш бляшану чашку з гарячим напоєм, коли, попри все, хочеш жити, і знаходиш прекрасне навіть на війні.
Мені хотілося зберегти це відчуття.”
-
Позиція. Поезія звідти
600 ₴Збірка поезій Федора Рудого про будні українського військового, про те, що їх наповнює, без прикрас і пафосу.
